Тримаю

ТРИМАЮ

Тримаю - це проект про підтримку, про жест підтримки, про повідомлення "я тут, поряд з тобою, тримаю тебе за руку". Коли 24-го лютого 2022 року на територію України, по всім містам вдарили ракети і я прокинулась від вибухів, з того часу я дуже багато думала, як важливо було мати поряд рідну людину, яка тримала мене, коли мені було страшно.

В основі проекту - реальні руки реальних людей, кожні руки зі своєю історією за плечима. Деякі руки написані з фотографій, які зробила я, деякі - з тих, які мені надсилали люди.

Тримаю міцно

Іван та Оксана. Іван з першого дня боронить Україну, спочатку вступив до ТрО, нині в лавах ЗСУ. Це етнічне татуювання з українським орнаментом він зробив задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну, задовго до того, як тату-вишиванки набули популярності.

100х80 см, олія, полотно на підрамнику, 2022, Штутгарт, Німеччина

Kunststiftung Baden-Wurtemberg

Ти - мій Всесвіт

Ольга - стоматолог з Харкова. На фото зображена вона, обіймаюча свою доньку. Татуювання з українським орнаментом, було виконано до початку війни росії з Україною. Від її історії щемить серце:

"Війна застала нас 24 лютого в Харкові. Виїхали в перший день, бо наш район ближній до кордону, і за декілька кілометрів від нас вже до обіду були танки. Почувши цю новину, та отримавши звістку про розстріляні цивільні машини, виїхали.

Спочатку були в області.

Але через тиждень і там почала працювати артилерія.

Виїхали на захід країни. Були думки їхати в Европу, але 16 березня загинув тато Майї.

Ця новина просто паралізувала.

І так вийшло, що ми лишились у Львові.

Я там працювала до листопада.

Але останні ракетні обстріли, блекаути налякали.

Я переживала, як я буду сама з дитиною. І ми покинули Україну.

Я не знаю коли ми повернемось, як далі складеться.

Зараз я опікуюсь Громадською організацією, яку ми створили для надання допомоги.

Насправді, ми не зупинятись весь цей час.

І продовжуємо справу, в яку так вірив Юра. Це найкраще, що можна зробити для вшанування його пам’яті."

100х80 см, олія, полотно на підрамнику, 2022, Штутгарт, Німеччина

Kunststiftung Baden-Wurtemberg

Моя лелека

Ольга і Матвій вже кілька років живуть закордоном, війна застала їх в Австрії. З першого дня вони посильно працюють на перемогу України: донатять у великі фонди, допомагають конкретним підрозділам з одягом та гуманітаркою, зокрема підрозділу мого тата, велика шана та подяка їм. Татуювання з лелекою було набите ще до війни.

70х70 см, олія, полотно на підрамнику, 2022, Штутгарт, Німеччина

Kunststiftung Baden-Wurtemberg

Надія

Івана та Марію зблизила війна в Німеччині. Іван їздив туром з оркестром, Марія перебувала в евакуації. Нині обоє повернулися до Києва. Кожен працює надалі в сфері культури України.